Розробка способу подолання теореми Ірншоу при явищі магнітної левітації

Бічна панель сторінки статті

PDF
Опубліковано: кві 25, 2019
DOI: https://doi.org/10.20535/2617-0965.2019.2.2.163318
Ключові слова:
теорема Ірншоу, стійка рівновага, левітація, феромагнетик, неодимовий магніт, датчик Холла

Основний зміст сторінки статті

Dmytro Yuriiovych Sverdlichenko
Політехнічний ліцей Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Анотація

Магнітні матеріали бувають дуже різні і мають різні властивості. Вчені весь час працюють над створенням нових магнітних матеріалів. А нові магніти – це нові галузі їх застосування . Можна стверджувати, що використовуючи тільки феромагнетики, неможливо стійко утримувати об'єкт в гравітаційному полі. Це твердження базується на теоремі Ірншоу. Але за допомогою неодимових магнітів, надпровідників і систем з вихровими струмами можливо досягти стійкої левітації об’єкта під час його руху. Авторами роботи був розроблений пристрій «левітрон», за допомогою якого показано, що можна досягти стійкої рівноваги тіла під час його руху в вертикальному магнітному полі. Стабілізації при явищі магнітної левітації під час руху можна  досягнути за допомогою крил різної форми, які кріпляться до магніту. Крила дають можливість запобігти обертанню магніту та стабілізувати його власний рух в горизонтальній площині.

Бібл. 4, рис. 3

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Sverdlichenko, D. Y. (2019). Розробка способу подолання теореми Ірншоу при явищі магнітної левітації. Електронна та Акустична Інженерія, 2(2), 6–9. https://doi.org/10.20535/2617-0965.2019.2.2.163318
Номер
Том 2 № 2 (2019)
Розділ
Мікросистеми та фізична електроніка
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Посилання

V.P. Kartsev., «Magnit za tri tysyacheletiya [Magnet in three millenia],» Atomizdat, Moscow, 1968.

A. Povny, “Magnitnaya levitatsiya - chto eto takoye i kak eto vozmozhno.” [Online]. Available: http://electrik.info/main/fakty/1259-magnitnaya-levitaciya.html.

I. M. Kucheruk, I. T. Horbachuk, and P. P. Lutsyk., «Zahalʹnyy kurs fizyky. Tom 2: Elektryka i mahnetyzm [The main course of physics. Volume 2: Electric and Magnetism],» Kiev: Tekhnika, 2001.

Yu. N. Starodubtsev., «Magnitomyagkie materialy. Entsiklopedicheskiy slovar-spravochnik [Magnetic materials. Encyclopedic dictionary-reference],» Tekhnosfera, Moscow, 2011.