Концептомонадна модель технологічного середовища програмування
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У даній роботі запропоновано розширення принципів адаптивного середовища програмування на основі розглянутих інтерсуб’єктивної та міжсуб’єктної парадигм програмування. Для цього розуміння програмування адекватно збагачується введенням концептуальних логічних структур, які засновані на взаємодії оракулів, композиційному збагаченні та схематизації концептувань. Наведено приклади використання редукції для демонстрації зв’язку композиції та декомпозиції в концептуванні. Це дозволяє відійти від загальної концепції програмування як предметно-визначеної діяльності та закласти основи її технологізації.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
D. E. Knut, The art of computer programming. Fundamental Algorithms [Iskusstvo programmirovaniya. Osnovnyye algoritmy]. Moscow: Vyliams, 2006.
E. G. Husserl, Logical Studies. Cartesian Reflections [Logicheskiye issledovaniya. Kartezianskiye razmyshleniya]. Minsk, 2000.
J. W. Backus, Algebra of functional programs: functional level thinking, linear equations and generalized definitions [Algebra funktsional’nykh programm: myshleniye funktsional’nogo urovnya, lineynyye uravneniya i obobshchennyye opredeleniya, Matematicheskaya logika v . Moscow: Mir, 1991.
G. Buch, Object-oriented analysis and design. Moscow: Binom, 1998.
J. McCarthy, “Recursive Functions of Symbolic Expressions Their Computation by Machine, Part I,” CACM 1960, 1960. [Online]. Available: https://aiplaybook.a16z.com/reference-material/mccarthy-1960.pdf.
N. Wirth, “A Personal Computer for the Software Engineer. Proceedings,” in ICSE 81.
V. N. Redko and N. V. Grishko, “Conceptological foundations essential platform,” in TAAPSD’2012, 2013.
I. V. Redko, “The theory of descriptive environments and its applications,” National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute,” 2008.
I. V. Redko, D. I. Redko, and T. L. Zakharchenko, “Conceptual basis of programming,” Komprynt, 2016.
D. L. Parnas, “On the criteria to be used in decomposing systems into modules,” CACM 1972, 1972. [Online]. Available: https://www.win.tue.nl/~wstomv/edu/2ip30/references/criteria_for_modularization.pdf