Удосконалена система шумопеленгування безпілотних літальних апаратів
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Робота присвячена питанням розвитку акустичного напрямку створення засобів виявлення безпілотних літальних апаратів (БПЛА). В основу роботи вказаних засобів покладено принципи шумопеленгування з використанням таких наймінливіших характеристик акустичного поля, як: інтенсивність звуку, частотний спектр та просторовий спектр. Архітектура пристроїв виявлення БПЛА за акустичним полем відповідає алгоритмам відтворення в окремих трактах пристрою ідеології реєстрації та контролю динаміки змінення характеристики акустичного поля , яке визначає вказане змінення як факт виявлення. Технічна реалізація запропонованих вище пристроїв виявлення полягає у створенні тракту паралельних октавних, октавних та октавних фільтрів, тракту вузькосмугової фільтрації та тракту виявлення за потужністю (інтенсивністю).
З метою удосконалення та збільшення надійності виявлення шумопеленгатор доповнено трактом виявлення за взаємним спектром і трактом кореляційного методу пеленгування.
Обробка вхідної акустичної інформації виду специфічного шумоподібного сигналу здійснюється шляхом застосуванн інструментального лабораторного пакету програм Lab View та Math Lab. Додамо, що стаття містить теоретичні і практичні результати вимірювань шумового навантаження і дальності дії шумопеленгатора. Експериментальні дослідження в частині виявлення та вимірювання основних характеристик пристрою проведено в лабораторних та натурних умовах.
При цьому сьогодення демонструє швидкій розвиток парку БПЛА, що обумовлює актуальність роботи, а розробка пристрою як засобу протидії малим літальним апаратам різного призначення – становить її мету.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
M. Hassanalian and A. Abdelkefi, “Classifications, applications, and design challenges of drones: A review,” Prog. Aerosp. Sci., vol. 91, pp. 99–131, May 2017, DOI: https://doi.org/10.1016/j.paerosci.2017.04.003.
M. Bangura, “Aerodynamics and Control of Quadrotors,” The Australian National University, 2017, URL: https://openresearch-repository.anu.edu.au/bitstream/1885/112382/1/Bangura%20Thesis%202017.pdf.
V. F. Samokhin, S. P. Ostroukhov, and P. A. Moshkov, “Experimental study of the sources of noise of an unmanned aerial vehicle with a propeller-ring propeller in a pushing assembly,” Proc. MAI, vol. 70, 2013.
I. I. Klyukin and A. E. Kolesnikov, Acoustic measurements in shipbuilding. Leningrad: Shipbuilding, 1968.
G. K. Skrebnev, Combined hydroacoustic receivers. SPb: Zlmor, 1997.
L. Marino, “Experimental Analysis of UAV Propeller Noise,” in 16th AIAA/CEAS Aeroacoustics Conference, 2010, DOI: https://doi.org/10.2514/6.2010-3854.
N. Intaratep, W. N. Alexander, W. J. Devenport, S. M. Grace, and A. Dropkin, “Experimental Study of Quadcopter Acoustics and Performance at Static Thrust Conditions,” in 22nd AIAA/CEAS Aeroacoustics Conference, 2016, DOI: https://doi.org/10.2514/6.2016-2873.
G. Sinibaldi and L. Marino, “Experimental analysis on the noise of propellers for small UAV,” Appl. Acoust., vol. 74, no. 1, pp. 79–88, Jan. 2013, DOI: https://doi.org/10.1016/j.apacoust.2012.06.011.
V. S. Dіdkovskyi, V. Y. Akimenko, O. I. Zaporozhets, V. G. Savin, and V. I. Tokarev, Fundamentals of Acoustic Ecology. Kіrovograd: Imeks LTD, 2002.
V. Didkovskyi, O. Korzhyk, S. Kozeruk, A. Kozak, R. Kostiuk, and S. Liakhevych, “Noise Measurement of the Multicopter UAV,” in 2019 IEEE 5th International Conference Actual Problems of Unmanned Aerial Vehicles Developments (APUAVD), 2019, pp. 67–70, DOI: https://doi.org/10.1109/APUAVD47061.2019.8943922.
O. Korzhyk, A. Kozak, V. Didkovskyi, and S. Naida, “Construction the Device of Acoustic Noise Air Bearing,” in 2020 IEEE 40th International Conference on Electronics and Nanotechnology (ELNANO), 2020, pp. 683–687, DOI: https://doi.org/10.1109/ELNANO50318.2020.9088899.
O. Korzhyk, S. Kozeruk, A. Kozak, P. Larin, and R. Kostiuk, “Multicomponent vector acoustic antenna of direction finding and detection devices,” u201809649, 2018, URL: https://base.uipv.org/searchINV/search.php?action=viewdetails&IdClaim=255661.
S. O. Kozeruk and O. V. Korzhyk, “Correlation direction finder for small aircraft,” Visnyk NTUU KPI Seriia — Radiotekhnika Radioaparatobuduvannia, no. 79, pp. 41–47, Dec. 2019, DOI: https://doi.org/10.20535/RADAP.2019.79.41-47.
S. O. Kozeruk, Acoustic information systems. Kyiv: Igor Sikorsky KPI, 2018, URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/22800.
I. A. Rumynskaia, Fundamentals of hydroacoustics. Leningrad: Shipbuilding, 1979.
“ISO — ISO 3745:2012 — Acoustics — Determination of sound power levels and sound energy levels of noise sources using sound pressure — Precision methods for anechoic rooms and hemi-anechoic rooms.” URL: https://www.iso.org/standard/45362.html.
